Цитата з книги #не_вір_мої_очам

   «Яка рідкісна краса. Тобі тут не місце. Лети, тікай із міста, бо загинеш, безпремінно загинеш, буремна ілюзіє, мріє вітрів. Загрузнеш у бетонних стінах, скам’янієш від чужого безчестя, тікаючи від фальшу, розгорнеш крила на нерегульованих людських перехрестях. Ти не з тих антропоїдних золотокрилих дів, що народжені в пастці хмарочосів. Ти вільна. А я... Я лише вітер на припоні. Звір, що чатує на тебе в хащі облич».