Привіт, я Ксіана Весняна.

Ми обов'язково переможемо!🇺🇦

Україна понад усе!!

​

Чи має війна жіноче обличчя? Ні. Війна взагалі немає людського обличчя. Це закривавлена прірва із зіницями вибухів, яка поглинає Богом дані життя, міста, години, дні.. Немає відчуття часу. Є безмірно довгий день - 24 лютого.. який чомусь прокидається новими світанками..

Чому?
За що?
Як таке можливо?

Поступово розумні питання стихають. Більше неважливі відповіді, неважливо хто, що й навіщо. Важливо: хто ти зараз - перед бездонною прірвою.. Стискається серце, страшно...

Та зі страху й нерозуміння народжується не відчай, а гнів нації. З гніву кується сила. Із сили гартується рішучість. І ось вже не маленька людина зазирає в очі прірві. А прірва намагається зазирнути в очі людини, але не бачить там себе. Там незламна любов до своєї батьківщини. Там сходить сонце нової епохи.. на тлі чистого неба

​